Валеологічні аспекти психічного здоров’я

Заняття 15-16 Практична робота № 3

Тема  Валеологічні аспекти психічного здоров’я. Дослідження особливостей сприйняття й відчуття

Мета: Закріпити знання з теми, навчитися визначати параметри особистого сприйняття, відчуття, розвинути вміння аналізу стану особистого психічного здоров’я.

Теоретичні  положення

Відчуття - це відображення властивостей предметів об'єктивного світу, що виникає при їхній безпосередній дії на рецептори.

Сприйняття - це цілісне відображення предметів, ситуацій і подій, що виникає при безпосередній дії подразників на органи чуттів. Шкіра людини - складний орган, що виконує багато функції: захисну, видільну, секреторну, дотику. Зовнішня поверхня шкіри являє собою величезне рецепторне поле,  що є периферичною частиною шкірного аналізатора. Корковий кінець даного аналізатора розташований в області задньої центральної звивини.

Розрізняють чотири види шкірної рецепції: теплову, холодову, больову й тактильну. Останню забезпечують спеціальні тактильні рецептори, які чутливі до механічної стимуляції - дотику, тиску, розтягненню, вібрації. Вони належать до групи первинно чутливих рецепторів і мають різну морфологію - вільні нервові закінчення, що лежать у поверхневому шарі шкіри й сприймають легкий дотик та інкапсульовані (тільця Пачині, Мейснера, диски Меркеля й ін.), що знаходяться у глибоких шарах шкіри й слугують для рецепції тиску і розтягнення.

Тактильні рецептори розділяють також на фазні й статичні. Перші найбільш чутливі до зміни швидкості руху подразника, інші - до постійної дії подразника.

Частота розташування дотичних крапок (шкірних рецепторів) і поріг дискримінації різні на різних ділянках шкірної поверхні тіла. По кількості дотичних крапок, які припадають на одиницю поверхні, різні ділянки шкіри розташовуються в такому порядку: губи, подушечки пальців рук, ніс, чоло, передпліччя, шия, спина. Це пов'язане з різним ступенем значимості даних ділянок тіла для людини. Це чітко відбивається й у ступені соматосенсорних представництв різних ділянок тіла в постцентральній звивині кори головного мозку.

Порогом дискримінації називається та найменша відстань між двома точками подразнення, при якій два подразнення сприймаються як роздільні. Чим менше ця відстань, тим менше поріг подразнення й тим більше чутливість. Найбільший поріг дискримінації на шкірі спини від (40 до 70мм), трохи менше він для шкіри плеча й передпліччя (25 - 40мм). Ще менше для шкіри чола (20 - 25мм). Далі для кінчика носа він становить всього 6 - 7мм, для подушечок пальців рук - 2мм і для кінчика язика поріг дискримінації самий мінімальний - 1мм.

Із всіх видів шкірної чутливості спочатку розвивається тактильна, потім больова й температурна. Виявлено нерівномірність у віковому розвитку всіх видів чутливості. В 8 -

10 років відзначається різке підвищення тактильної чутливості. Потім з віком вона повільно ще підвищується, досягаючи максимуму до 17 - 20 років.

Завдання 1. Визначити поріг дискримінації для різних ділянок шкіри людини.

Обладнання: естезіометр (циркуль Вебера)

Хід роботи

Студенти працюють парами (експериментатор і випробуваний). Перед початком досліду випробуваний закриває очі або відвертається від експериментатора. Експериментатор бере естезіометр Вебера, зсуває ніжки циркуля й доторкується голками до шкіри випробуваного. При цьому він запитує його, скільки доторкань той відчуває. Якщо випробуваний відповідає, що відчуває один дотик, то експериментатор розсуває ніжки циркуля рівно на 1 мм і знову доторкується ним до того ж місця (наприклад, до шкіри плеча). Якщо знову випробуваний відповів, що відчув один дотик, ніжки циркуля розсовуються ще на 1 мм. І так доти, поки випробуваний чітко (!) не відчує два дотики (при цьому стежте, щоб ніжки циркуля доторкалися до шкіри одночасно з однаковим тиском!). Та відстань між ніжками циркуля, при якому випробуваний уперше відчує два дотики й буде порогом дискримінації для тієї або іншої ділянки шкіри.

Визначите поріг дискримінації для наступних ділянок шкіри: плече, передпліччя, тильна сторона кисті, долоня, тильна частина середнього пальця руки, подушечка середнього пальця, чоло, щока, підборіддя, ніс, губи й язик.

Дані дослідів заносяться в таблицю результатів. Абсолютну величину шкірних просторових відчуттів можна визначити по формулі:

Е= (E₁ + Е_2...+ Е_n) / 12

де E - гранична величина подразника у досліді; 12 - кількість дослідів.

Таблиця результатів

Ділянка шкіри	Показники випробуваного
Плече
Передпліччя
Тильна сторона кисті
Долоня
Тильна частина середнього пальця руки
Подушечка середнього пальця
Чоло
Щока
Підборіддя
Ніс
Губи
Язик

Визначте абсолютну величину просторових відчуттів                                                                                                          

Поясніть отримані результати та зробіть висновки                                                                                                          

Завдання 2. Дослідження точності локалізації слухових подразників за допомогою визначення джерела звуку.

Обладнання: дві монети, секундомір

Хід роботи

Випробуваний нерухомо сидить на стільці із закритими або зав'язаними очами. Експериментатор, затиснувши між великим і вказівним пальцями дві монети, стоїть перед випробуваним і на однаковій відстані від голови то ліворуч, то праворуч, то позаду, то попереду, то зверху викликає легкий брязкіт, потираючи одну монету об іншу (кожне з напрямків задається 3 рази, але не підряд). Випробуваний повинен вказати, в якому, на його думку, напрямку перебуває джерело звуку. Після того як випробуваний упорався із цим завданням, йому пропонується виконати те ж саме за допомогою одного вуха.

Занесіть до таблиці результатів показники про місце знаходження звуку, зафіксуйте кількість правильних відповідей і підрахуйте латентний (прихований) час, який знадобився випробуваному для визначення напрямку джерела звуку. Зафіксуйте точність локалізації слухових подразників при бінауральному (два вуха) і монауральному (одне вухо)слуху.

Таблиця результатів

Два вуха					Одне вухо
№	Місце знаходжен-	Відпо-	Латент-	Кількість правиль-	№	Місце знаходжен-	Відпо-	Латент-	Кількість правиль-
	ня	відь	ний час	них		ня	відь	ний час	них
	джерела			відповідей		джерела			відповідей
	звуку					звуку
1	Ліворуч				1	Ліворуч
2	Праворуч				2	Праворуч
3	Позаду				3	Позаду
4	Попереду				4	Попереду
5	Зверху				5	Зверху
6	Ліворуч				6	Ліворуч
7	Праворуч				7	Праворуч
8	Позаду				8	Позаду
9	Попереду				9	Попереду
10	Зверху				10	Зверху
11	Ліворуч				11	Ліворуч
12	Праворуч				12	Праворуч
13	Позаду				13	Позаду
14	Попереду				14	Попереду
15	Зверху				15	Зверху

Після того, як випробуваний визначить (по декілька разів) місцезнаходження джерела звуку, за формулою розраховують, в якому напрямку найбільш точно локалізовано звук:

С = (А / В) × 100,

де А – кількість правильних відповідей в одному напрямку; В – кількість дослідів в даномунапрямку.

Порівняйте загальні результати по локалізації джерела звуку при бінауральному та

монауральному слуху. Зробіть висновок про ступінь точності, з яким локалізується джерело звуку в різних напрямках, і про розташування джерела звуку, при яких помилки були найбільшвиражені                                                                                                                          

Завдання 3.Дослідження точності в оцінці часу

Обладнання:секундомір

Хід роботи

Випробуваний повинен визначити відрізки часу, які дорівнюють 3, 5, 50, 35, 10, 17 секундам. Експериментатор відзначає ударом олівця по столу початок і кінець часового відрізка. Випробуваний, не рахуючи, повинен визначити тривалість даного відрізка часу в секундах. Отримані дані занести до таблиці результатів.

Таблиця результатів

№ досліду	Пред’явлений подразник	Показники випробуваного	Різниця між заданим відрізком часу і показниками випробуваного
1.
2.
3.
4.
5.
6.

Визначити процентну точність (С) оцінки часу за формулою: С = (А × 100) /В,  де А - різниця між заданим відрізком часу і показниками випробуваного (знак не враховується); В – відрізок часу, заданий експериментатором.

Зробіть висновок